Анкета для батьків (2)

Анкета для батьків

Чи можете ви:

1. У будь-який момент залишити всі свої справи і зайнятися дитиною?

а) можу і завжди так дію

б) можу, але не завжди так дію

в) не можу

2. Порадитися з дитиною, не дивлячись на її вік?

а) можу і завжди так дію

б) можу, але не завжди так дію

в) не можу

3. Признатися дитині в помилці, здійсненій по відношенню до неї?

а) можу і завжди так дію

б) можу, але не завжди так дію

в) не можу

4. Вибачитися перед дитиною у випадку, якщо ви не мали рації?

а) можу і завжди так дію

б) можу, але не завжди так дію

в) не можу

5. Опанувати себе і зберегти самовладання, навіть якщо вчинок дитини вивів вас з себе?

а) можу і завжди так дію

б) можу, але не завжди так дію

в) не можу

6. Поставити себе на місце дитини?

а) можу і завжди так дію

б) можу, але не завжди так дію

в) не можу

7. Повірити хоч би на хвилинку, що ви добра фея або прекрасний принц?

а) можу і завжди так дію

б) можу, але не завжди так дію

в) не можу

8. Розповісти дитині повчальний випадок з дитинства, що показує вас в невигідному світлі?

а) можу і завжди так дію

б) можу, але не завжди так дію

в) не можу

9. Завжди утриматися від слів і виразів, які можуть ранити дитину?

а) можу і завжди так дію

б) можу, але не завжди так дію

в) не можу

10. Пообіцяти дитині виконати її бажання за хорошу поведінку?

а) можу і завжди так дію

б) можу, але не завжди так дію

в) не можу

11. Виділити дитині один день, коли вона може робити, що хоче, а ви при цьому ні в що не втручаєтеся?

а) можу і завжди так дію

б) можу, але не завжди так дію

в) не можу

12. Не прореагувати, якщо ваше дитя ударило, штовхнуло або незаслужено образило іншу дитину?

а) можу і завжди так дію

б) можу, але не завжди так дію

в) не можу

13. Встояти проти сліз, капризів, прохань, якщо відомо, що це - примха?

а) можу і завжди так дію

б) можу, але не завжди так дію

в) не можу

Варіанти відповідей:

а) можу і завжди так дію – 3б.

б) можу, але не завжди так дію – 2б.

в) не можу – 1б.

Від 30 балів до 39 балів - ви дотримуєтеся правильних принципів виховання.

Від 16 до 30 балів - ваш метод виховання - батіг і пряник.

Менше 16 балів - у вас немає педагогічних навиків і бажання виховувати дитину.

Анкета для батьків

АНКЕТА ДЛЯ БАТЬКІВ

Дорогі мами й тата! Дайте відповіді , будь ласка, на питання анкети.

1.       Ваше прізвище та ім’я по-батькові

2.       Ваша професія? Де працюєте?

3.       Чи потрібні дітям права?

4.       Чи знаєте  Ви, які права має ваша дитина? Якими документами ці права гарантуються? 

5.       Які права дитини в дитячому садку?

6.       Які права дитини у сім'ї?

7.       Чи є у вашої дитини почуття особистої гідності? В чому воно проявляється?

8.       Чи знає Ваша дитина межі дозволеної поведінки? Які покарання отримає дитина в разі порушення цих меж або правил?

9.       Чи розповідає Вам дитина про свої проблеми?

10.  Чи існує в Вашій сім’ї розподіл обов’язків? Як саме?

11.  Чи висловлюєте Ви дитині своє захоплення нею? Чи говорите їй щодня, що Ви її любите

12.  Чи просите Ви вибачення в дитини, коли не праві?

13.  Ваші побажання та пропозиції: 

                             Щиро вдячні за відверті відповіді!

Конспект заняття з морального виховання з дітьми старшої групи

«Щоб щасливо жити –

слід з усіма дружити»

(конспект заняття з морального виховання

з дітьми старшої групи)

Олександрівський 
ДНЗ №3

Вихователь:

Гуровська Т.М.

Програмовий зміст:  уточнювати і розширювати уявлення  дітей про дружбу,  товаришування, дружні взаємини між людьми;

                                формувати комунікативну компетентність – вміння легко і невимушено спілкуватись, домовлятись з дорослими та однолітками, знаходити вихід в різних ситуаціях;

                                розвивати зв’язне мовлення дітей, вміння будувати складнопідрядні речення, вживаючи сполучники (бо, тому, що);

                                викликати позитивні емоції, використовуючи елементи ігрових вправ;

                                розвивати увагу, уяву, пам’ять, мислення;

                                виховувати доброту, чуйність, бажання бути справжнім другом.

Матеріал:               аудіо запис пісні К. Рум’янової «Справжній друг», квіти, ваза, м’яч, стрічка,  серця; дид. гра «Розкажи про вчинок», «Хто з ким товаришує».

                                            

Хід заняття

Привітання: 

Добрий ранок

В добрий час.

Ми  Вас раді тут вітать.

Наберем в долоні сміху

І розсипем всім на втіху.

Нашорошим швидше вуха –

Щоб могли усе - все слухать.

Ми потремо оченята –

Щоб могли спостерігати.

(Діти виконують рухи згідно тексту)

Вихователь:

Я пропоную вам послухати запис пісні із одного мультиплікаційного фільму.

Звучить запис пісні К. Рум’янової «Справжній друг» («Канікули кота Леопольда»).

Здогадались, з якого мультфільму ця пісня? Хто її виконує?  А про що ж говориться в пісні?

Вихователь:

От і я сьогодні пропоную поговорити про дружбу.

         Дружба – яке дивовижне і чарівне це слово. Давайте всі разом промовимо це слово  - «Дружба».

-         А що ж таке дружба?

Відповіді дітей.

Вихователь:

Дружба – це коли люди хочуть бути разом, коли разом їм цікаво, весело і комфортно; коли люди не сваряться, не ображають один одного; коли завжди допомагають, особливо в біді,  вміють пробачати.

-         У вас є друзі?

Давайте пограємо з вами в гру «Квітка для друга».

(На підносі лежать квіти (серед них декілька зів’ялих, зламаних ), кожен повинен вибрати квітку, яку б подарував другові).

Діти обирають квітку. Говорять: «Ця квітка для мого друга …» і ставлять квітку у вазу.

Вихователь:

Всі ви вибрали яскраві, гарні квіти. Чому ніхто з вас не взяв ось таку квітку (Показує вихователь зів’ялу квітку)?

Відповіді дітей.

Вихователь:

Справді, друзям хочеться подарувати все найкраще. Погляньте, який у нас вийшов красивий букет!

Вихователь:

Вже ми знаємо, як звати ваших друзів. А ще хочеться дізнатись, які ж риси характеру у них. Тому давайте пограємо в гру «Розкажи про товариша».

Дидактична гра «Розкажи про товариша»:

(діти стоять в колі, вихователь посередині з м’ячем в руках)

-         твій друг жадібний,-

-         твій друг неслухняний,-

-         твій друг лінивий,-

-         твій друг щедрий,-

-         твій друг сумний,-

-         твій друг надійний,-

-         твій друг злий,-

-         твій друг талановитий,-

-         твій друг спокійний,-

 Діти дають стверджувальну або заперечну відповідь («Так, мій друг веселий», або «Ні, мій друг щедрий») .

Вихователь:

Дійсно, хороші у вас друзі. Але є люди, які не  вміють дружити.

Ось розгляньте картинки і скажіть, чи хотіли б ви мати собі таких друзів.

(Дид. гра «Розкажи про вчинок»: діти розглядають картинки і оцінюють вчинки дітей. Потім говорять, як треба поводитись правильно).

Вихователь:

 А як ви гадаєте, легко знайти собі справжнього друга? Як стати справжнім другом?

Відповіді дітей.

Вихователь:

Щоб стати справжнім другом, потрібно дотримуватись певних правил:

• -         бути добрим;
• -         бути щедрим;
• -         бути привітним і веселим;
• -         нікого не ображати;
• -         завжди допомагати.

Якщо ви будете дотримуватися цих правил, у вас буде багато друзів; вас будуть любити і поважати.

Всі хочуть мати справжніх  друзів і,  навіть, мультиплікаційні герої . Пригадайте свій улюблений  мультфільм. Виберіть головного героя.  А пам’ятаєте з ким він товаришував? Знайдіть тепер товариша для свого улюбленого героя.  (Дидактична гра «Хто з ким товаришує?»)

Вихователь:

Наразі, ви тільки вчитесь дружить. Що ж таке справжня дружба ви дізнаєтесь, як станете дорослими. Трапляється так, що друзі часто сваряться і перестають товаришувати, або не допомагають один одному і  дружба між цими людьми зникає.  Ви хочете перевірити чи міцна у вас дружба?

Фізкультхвилинка «Дружба»:

Діти стають парами, обличчям один до одного і промовляють:

Я- твій друг, і ти - мій друг (показують один на одного)

І навколо друзі (розводять руками)  !

В мене - ніс і в тебе -  ніс(торкаються спочатку свого носика,а потім товариша)

Плеснемо в долоні(плескають в долоні)!

В мене -  щічки, в тебе - щічки (погладжують щічки свої, а потім товариша)

Гарні та гладенькі!

Я – твій друг, і ти - мій друг!

Друзі ми рідненькі! (обіймаються)

Вихователь:

Тепер ми можемо розпочинати випробовування дружби.

Візьміть один одного за руку. Уявіть, що навкруг глибока річка…  Вам потрібно перевести свого товариша на інший берег цієї річки. Але є лише вузенький місточок. Добре подумайте, як ви виконаєте це завдання, адже  ви повинні йти разом із своїм товаришем і ваші руки не повинні роз’єднатися.

І от хто справиться із цим завданням, отримає символ дружби, адже в них справді міцна дружба.

Діти долають перешкоди і отримують серце.

     Ви добре справились із завданням. Ви справжні друзі!

Тому і надалі робіть все, щоб зберегти свої дружні, теплі стосунки. І навіть, якщо так станеться, що ви коли-небудь образите товариша, - знайдіть в собі сміливість вибачитись перед ним.

     Цінуйте дружбу!

Твір-роздум...

 «Я – майстер своєї справи»

(твір - роздум)

                                              Олександрівський ДНЗ №3

                                              Вихователь:

                                              Гуровська Т.М.

Я не намагаюсь стати кращою за інших,

я прагну стати  завтра кращою за себе сьогоднішню.

Кожен в своєму житті прагне  знайти  своє місце під Сонцем.  Мені здається, я своє місце знайшла. І це місце в самому «Сонечку».

В 2007 році я вперше потрапила до садочка. Емоції, хвилювання, невідомість, невпевненість – ось ці почуття, з якими я переступила поріг дошкільного закладу. Звичайно, спочатку було дуже важко, але завжди поруч був мій педагог – наставник, мій старший товариш.

         З перших днів в своєму садочку,  зрозуміла, що кожна дитина – особлива, індивідуальна. І я, як педагог, і просто людина, повинна знайти заповітний ключик, який відкриє дитяче серце. Адже, вихователь – це перший після мами вчитель, якого дитина зустрічає в своєму житті.  Тому я намагаюся створити  навколо дітей атмосферу  захищеності, теплоти, любові таку, яку їм дають їхні мами; щоб кожна дитина відчувала  себе в садочку спокійно, комфортно, впевнено, ніби вдома.

         У кожного, хто працює з дітьми, є  свої критерії оцінки роботи. Якщо діти діляться зі мною своєю радістю чи проблемою, якщо вони поспішають обійняти  мене, як тільки я заходжу в кімнату, якщо ввечері довірливо дивляться в очі і питають: «А Ви завтра прийдете?» і якщо  іноді в мою адресу з їх уст зривається слово «Мама»,  - це означає, що я все роблю правильно. Я заслужила їх довіру та любов.

    Дуже хочу, щоб мої вихованці виросли добрими, розумними, справедливими, милосердними, здібними. Знаю, що насамперед маю бути уважною, терплячою до них, а головне любити  їх. Адже  лише в атмосфері любові можна виховати добру, мудру, щиру людину, яка в майбутньому віддасть цю любов прийдешнім поколінням.

Я вірю в свої сили, в свій творчий потенціал!

Вірю, що кожна дитина знайде  своє місце в житті, знайде своє Сонце!

"Перші сходинки до добра"

«Перші сходинки до добра»

(опис педагогічного досвіду з проблеми               

 «Морально – етичне виховання дітей дошкільного віку»)

Ми живемо в XXІ столітті… Ми володіємо незнаними до цього часу можливостями: можемо побачити трансляцію подій, які відбуваються в цей час на іншому кінці світу; можемо бути свідком того, як працює людина у відкритому Космосі…  Люди щодня рухаються вперед ,вперед до нових звершень та відкриттів. Але розвиток нових технологій повинен супроводжуватися духовним розвитком, моральним відродженням.

       Ще Григорій  Сковорода говорив: «Що може бути шкідливішим за людину, котра володіє знаннями найскладніших наук, але не має доброго серця?»  І справді, можна знати безліч теорем чи формул, але не знати простих життєвих істин.

         Мені 32 роки. Я стою на порозі свого життєвого шляху. І з впевненістю можу сказати, що маю свої моральні цінності . Мій життєвий принцип базується на словах В.О. Сухомлинського: «Ти народжений людиною, але Людиною треба ще стати ».

         На жаль, дуже часто доводиться чути від дітей: «Я тобі дам цукерку, а ти пограйся зі мною», «Не дружи з Мариною». А ще гірше звучить вислів: «Мама казала давати здачі!». За що давати «здачі»?  Ми ж нічого не купуємо і не продаємо! Чому батьки вчать своїх дітей бути агресивними, а не прагнуть навчити їх домовлятися, мирно вирішувати конфліктні ситуації? Як зробити  взаємини дітей дружніми, безкорисними? Як навчити їх допомагати один одному? Як посіяти в дитячих душах почуття любові, справедливості, милосердя?  Над цими питаннями я  почала розмірковувати і вирішила працювати над проблемою «Морально – етичне виховання дітей дошкільного віку».

Поставила перед собою такі завдання:

•          формувати особистість дошкільника на засадах людяності, чесності, ввічливості;
•          сприяти розумінню того, яке велике значення має дотримання моральних правил та норм в житті кожної людини;
•          вчити дітей розуміти позитивні й негативні вчинки, давати їм оцінку;
•          закріплювати вміння дотримуватись моральних правил та норм у повсякденному житті.

Для досягнення мети використовую різноманітні методи і прийоми, а саме:

-         читання творів  художньої літератури та бесіди за їх змістом;

•          колективне обговорення вчинків персонажів;
•         розглядання ілюстрації та обговорення їх;
•        розв’язання проблемних  завдань;
•         дискусії;
•        входження в роль позитивного героя («А як би вчинив ти?»);
•        дидактичні ігри та вправи морально-етичного змісту;
•        ігри-драматизації за змістом художнього твору;
•        розв’язання суперечностей («Що добре, а що погано?»);
•       зміна кінцівки художнього твору («Щасливий фінал») ;
•       написання листа певному герою;
•       психогімнастика;
•       використання фольклору (обговорення прислів’їв, приказок, легенд).

Свою роботу намагаюся будувати на рівні сучасної педагогіки; враховуючи, вдосконалюючи та поєднуючи відомі теорії, ідеї та методи. Багато інформації черпаю із напрацювань видатних педагогів  (Я.-А. Коменський, Й.Г.Песталоцці, К.Ушинський, С. Русова, В.О. Сухомлинський). Дуже часто читаю дітям оповідання В. Сухомлинського. Аналізуючи його маленькі твори, можна так глибоко  поринути в безмежний світ людської душі, торкнутися найтонших її струн.

Розробила:

-         серію  дидактичних ігор та вправ, мета яких полягає у вихованні любові, милосердя, ввічливості , чесності( «Розкажи про вчинок», «Квітка ввічливих слів»,  «Чарівні слова», «Квітка примирення», «Промінці для Сонечка»,  «Знайди товариша», «Подарунок для друга», «Добрі та погані вчинки» та інші);

-         заняття («Дошкільнята – ввічливі малята», «Будьмо знайомі», «Мама і тато – два сонця гарячих», «Добрі вчинки від доброї дитинки», «Щоб щасливо жити – слід з усіма дружити», «Пригоди на стежині доброти» та інші). Апробувала їх на практиці і зрозуміла, що вони мають великий виховний вплив на дошкільнят. Адже зміст занять наповнений цікавими й доступними для дитини  фактами з життя; ситуаціями морально-етичного змісту, наочними матеріалами, іграми  морально-етичного спрямування.

         Дитина може знати норми моральної поведінки, правильно відповідати на поставленні запитання, та чи це гарантія того, що в реальній життєвій ситуації  - вдома, на майданчику - дитина зробить вибір на користь добра? Тому глибоко переконана, що робота на занятті  повинна поєднуватись з роботою поза заняттям. Тільки тоді, діти зможуть засвоїти поданий результат, коли в реальних ситуаціях зможуть проявити свої знання, а головне почуття.

         В своїй роботі підтримую тісний контакт з батьками вихованців. Адже сім’я – це перше джерело, з якого діти черпають інформацію; це перша ланка в вихованні. У родині закладається духовний стержень особистості, основи її моралі. За виховання своїх дітей батьки відповідають перед суспільством. Суть цього прекрасно передав А.С. Макаренко, який писав: «Діти – це майбутні громадяни нашої країни… Вони творитимуть історію…Наші діти – наша старість. Правильне виховання – наша щаслива старість, погане виховання – це наше майбутнє горе, це - наші сльози, це - наша провина перед іншими людьми».

Провела анкетування  з батьками вихованців «Принципи сімейного виховання» і зрозуміла,що батькам необхідно давати більше інформації щодо  виховання в родині людяності, вихованості, милосердя. Тому оновлюю батьківський куточок  цікавими порадами, саме з морального виховання(«Сім’я формує самооцінку дитини», «Ми посваримось і помиримось», «Кожна дитина – маленька людина», «Навчайте дітей самоповаги та позитивного ставлення до інших» та інші). А ще батькам завжди раджу: «Частіше розмовляйте із своїми дітьми. Цікавтесь їхнім життям, їхніми тривогами і радощами. Адже, запорука дитячого щастя – тепло родинного вогнища, взаємна любов і повага».

Працюючи над проблемою морального виховання, спостерігаю і певні результати своєї роботи:

•          діти проявляють доброту один до одного;
•          розв’язують більшість  конфліктів  мирним шляхом;
•          зникають такі почуття, як зловтіха, насмішка;
•          хлопчики виявляють повагу до дівчаток (не ображають, пропускають           вперед);
•          дотримуються правил поведінки в природі; піклуються про тварин(на         прогулянках підгодовують пташок; розповідають, як виготовляли з             батьками годівниці);
•          граючись в ігри, домовляються про тему, ролі спільної гри;
•         володіють правилами культури спілкування;
•         хвилюються, коли хтось відсутній, передають привіти;
•         звертаються з проханням виготовити подарунок для рідних.

Переконана, що виховання доброти, чуйності, людяності вкрай важливе для становлення особистості дитини-дошкільника. Тому в співпраці з дітьми,особистим прикладом, поведінкою, навчаю дітей бути толерантними, вміти вибачатись і пробачати, допомагати, співчувати один одному. 

                                             Вихователь: Гуровська Т.М.