«Я
– майстер своєї справи»
(твір
- роздум)
Олександрівський ДНЗ №3
Вихователь:
Гуровська Т.М.
Я не намагаюсь стати кращою за інших,
я прагну стати завтра кращою за себе сьогоднішню.
Кожен в своєму житті прагне знайти
своє місце під Сонцем. Мені
здається, я своє місце знайшла. І це місце в самому «Сонечку».
В 2007 році я вперше потрапила до садочка. Емоції,
хвилювання, невідомість, невпевненість – ось ці почуття, з якими я переступила
поріг дошкільного закладу. Звичайно, спочатку було дуже важко, але завжди поруч
був мій педагог – наставник, мій старший товариш.
З перших днів в своєму садочку, зрозуміла, що кожна дитина – особлива,
індивідуальна. І я, як педагог, і просто людина, повинна знайти заповітний
ключик, який відкриє дитяче серце. Адже, вихователь – це перший після мами
вчитель, якого дитина зустрічає в своєму житті.
Тому я намагаюся створити навколо
дітей атмосферу захищеності, теплоти,
любові таку, яку їм дають їхні мами; щоб кожна дитина відчувала себе в садочку спокійно, комфортно, впевнено,
ніби вдома.
У кожного,
хто працює з дітьми, є свої критерії
оцінки роботи. Якщо діти діляться зі мною своєю радістю чи проблемою, якщо вони
поспішають обійняти мене, як тільки я
заходжу в кімнату, якщо ввечері довірливо дивляться в очі і питають: «А Ви
завтра прийдете?» і якщо іноді в мою
адресу з їх уст зривається слово «Мама»,
- це означає, що я все роблю правильно. Я заслужила їх довіру та любов.
Дуже хочу,
щоб мої вихованці виросли добрими, розумними, справедливими, милосердними,
здібними. Знаю, що насамперед маю бути уважною, терплячою до них, а головне
любити їх. Адже лише в атмосфері любові можна виховати добру,
мудру, щиру людину, яка в майбутньому віддасть цю любов прийдешнім поколінням.
Я вірю в свої сили, в свій творчий потенціал!
Вірю, що кожна дитина знайде своє місце в житті, знайде своє Сонце!
Комментариев нет:
Отправить комментарий